- роздір
- -діра, ч. Вр.Розвора; дрюк, що ним подовжують віз.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
роздій — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
розділ — у, ч. 1) Присвячена одній темі частина книжки, твору і т. ін. 2) рідко. Дія за знач. розділити, розділитися 1), 2) … Український тлумачний словник
роздільність — 1 іменник жіночого роду від: роздільний роздільність 2 іменник жіночого роду від: роздільний … Орфографічний словник української мови
роздільний — прикметник дільчий; нарізний роздільний прикметник подільний … Орфографічний словник української мови
роздільнянський — прикметник від: Роздільна … Орфографічний словник української мови
роздіймати — дієслово недоконаного виду роз єднувати рідко … Орфографічний словник української мови
роздійняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
роздійнятий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розділення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
розділити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови